Протидія булінгу і насильству

Основним завданням сучасної школи, що підтверджується й поширюється Міністерством освіти і науки України та Міжнародною організацією ЮНІСЕФ, є створення нового освітнього простору, головними засадами якого є створення безпечного навчального середовища, а також  забезпечення прав, свобод та інтересів дітей.  Концепція «Нова українська школа» (НУШ) вимагає реформування існуючого алгоритму розвивальної, корекційної та профілактичної роботи, адже дуже часто в освітніх закладах  постає проблема булінгу та порушення норм поведінки учнями, що не дозволяє в повному обсязі досягти поставлених демократичних орієнтирів. Важливою умовою ефективності роботи працівників закладу є розставлення пріоритетів та цілей, викладених комітетом ООН:

• взаєморозуміння;

• взаємоповага;

• дружня атмосфера;

• пріоритет прав людини;

• толерантність;

• постійний розвиток;

• активна життєва позиція;

• здоровий спосіб життя;

• людяність;

• порядність;

• повага до приватного життя;

• мир;

• єдина країна.

Головною метою у закладі є навчання дітей і дорослих безпечній взаємодії в освітньому процесі, а також захист дітей від насильства та зловживань з боку однолітків і дорослих (батьків, опікунів або працівників закладу).

Розділ І

ЗАВДАННЯ

Аналізуючи питання безпечного освітнього середовища, основними завданнями  у школі є:

1. Визначити поняття «булінгу» та його види; виявити чинники, які перешкоджають безпеці учасників освітнього процесу; 

2. Відпрацювати систему узгоджених поглядів і уявлень учнів, педагогів, психолога, батьків на освітнє середовище школи;

3. Обґрунтувати умови організації безпечного освітнього середовища та вимоги (критерії) до його ефективної організації для кожного учасника освітнього процесу доступний алгоритм реагування та протидії булінгу;

4. Сформулювати конкретні рекомендації учням, педагогічним працівникам, адміністрації школи, батькам щодо організації безпечного середовища в навчальному закладі.

Розділ ІІ

БУЛІНГ

Булінг (знущання, цькування, залякування) – це зарозуміла, образлива поведінка, пов'язана з дисбалансом влади, авторитету або сили. Булінг проявляється в багатьох формах: є вербальна, фізична, соціальна форми булінгу, а також кіберзалякування.

Стаття 1. Вербальний булінг

Словесне знущання або залякування за допомогою образливих слів, яке включає в себе постійні образи, погрози й неповажні коментарі про кого-небудь (про зовнішній вигляд, релігію, етнічну приналежність, інвалідність, особливості стилю одягу і т. п.).

Стаття 2. Фізичний булінг

Фізичне залякування або булінг за допомогою агресивного фізичного залякування полягає в багаторазово повторюваних ударах, стусанах, підніжках, блокуванні, поштовхах і дотиках небажаним і неналежним чином.

Стаття 3. Соціальний булінг

Соціальне залякування або булінг із застосуванням тактики ізоляції припускає, що когось навмисно не допускають до участі в роботі групи, гри, занять спортом чи громадською діяльністю

Стаття 4. Кіберзалякування 

Кіберзалякування (кібернасильство) або булінг у кіберпросторі полягає у звинуваченні когось з використанням образливих слів, брехні та неправдивих чуток за допомогою електронної пошти, текстових повідомлень і повідомлень у соціальних мережах. Сексистські, расистські та подібні їм повідомлення створюють ворожу атмосферу, навіть якщо не спрямовані безпосередньо на дитину.

Розділ ІІІ

ПОРЯДОК

подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькуванню) у Кашперівській ЗОШ І-ІІІ ступенів 

Загальні питання

1. Цей Порядок розроблено відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)».

2. Цей Порядок визначає процедуру подання та розгляду заяв про випадки булінгу (цькуванню).

3. Заявниками можуть бути здобувачі освіти, їх батьки/законні представники,

працівники та педагогічні працівники школи та інші особи.

4. Заявник забезпечує достовірність та повноту наданої інформації.

5. У цьому Порядку терміни вживаються у таких значеннях:

Булінг (цькування) – діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Типовими ознаками булінгу (цькування) є:

1. Систематичність (повторюваність) діяння;

2. Наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);

3. Дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Подання заяви про випадки булінгу (цькуванню)

1.  Здобувачі освіти, працівники та педагогічні працівники, батьки та інші учасники освітнього процесу, яким стало відомо про випадки булінгу (цькування), учасниками або свідками якого стали, або підозрюють його вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками, або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб зобов’язані повідомляти директору гімназії.

2.  Розгляд та неупереджене з’ясування обставин випадків булінгу(цькування)

здійснюється відповідно до поданих заявниками заяв про випадки булінгу (цькування)  (далі – Заява).

3.  Заяви, що надійшли на електронну пошту школи отримує секретар-друкарка, яка зобов’язана терміново повідомити керівника закладу та відповідальну особу.

4.  Прийом та реєстрацію поданих Заяв здійснює відповідальна особа – заступник директора школи з виховної роботи.

5.  Заяви реєструються в окремому журналі реєстрації заяв про випадки булінгу (цькування).

6.  Форма та примірний зміст Заяви оприлюднюється на офіційному веб-сайті закладу.

7.  Датою подання заяв є дата їх прийняття.

8.  Розгляд Заяв здійснює директор школи з дотриманням конфіденційності.

Відповідальна особа

1.  Відповідальною особою призначається заступник директора школи з виховної роботи.

2.  До функцій відповідальної особи належить прийом та реєстрація Заяв, повідомлення директора закладу.

3.  Відповідальна особа призначається наказом директора школи.

Комісія з розгляду випадків булінгу (цькування)

1.  За результатами розгляду Заяви директор видає рішення про проведення розслідування випадків булінгу (цькування) із визначенням уповноважених осіб.

2.  З метою розслідування випадків булінгу (цькування) уповноважені особи мають право вимагати письмові пояснення та матеріали у сторін.

3.  Для прийняття рішення за результатами розслідування директор школи скликає комісію з розгляду випадків булінгу (цькування) (далі – Комісія).

4.  Комісія створюється наказом директора школи.

5.  До складу комісії можуть входити педагогічні працівники (у томі числі психолог, соціальний педагог, класні керівники), батьки постраждалого та булера, директор школи

 та інші заінтересовані особи.

6.  Комісія у своїй діяльності керується законодавством України та іншими нормативними актами.

7.  Якщо Комісія визначила, що це був булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії носять систематичний характер, то директор школи зобов’язаний повідомити уповноважені органи Національної поліції (ювенальна поліція) та службу у справах дітей.

8.  У разі, якщо Комісія не кваліфікує випадок як булінг (цькування), а постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної поліції України із заявою, про що директор школи  має повідомити постраждалого.

9.  Рішення Комісії приймаються більшістю її членів та реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів всіх членів Комісії.

10.  Потерпілий чи його/її представник можуть звертатися відразу до уповноважених органів Національної поліції України (ювенальна поліція) та службу у справах дітей з повідомленням про випадки булінгу (цькування).

11.  Батьки зобов’язані виконувати рішення та рекомендації Комісії.

Терміни подання та розгляду Заяв

1. Заявники зобов’язані терміново повідомляти керівнику закладу про випадки булінгу (цькування), а також подати Заяву.

2. Рішення про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб видається протягом 1 робочого дня з дати подання Заяви.

3. Розслідування випадків булінгу (цькування) уповноваженими особами здійснюється протягом 3 робочих днів з дати видання рішення про проведення розслідування.

4. За результатами розслідування протягом 1 робочих дня створюється Комісія та призначається її засідання на визначену дату але не пізніше чим через 3 робочих дні після створення Комісії.

5. Директор школи зобов’язаний повідомити уповноважені органи Національної поліції (ювенальна поліція) та службу у справах дітей про кваліфікований Комісією випадок булінгу (цькування) протягом одного дня.

                            Реагування на доведені випадки булінгу

1. На основі рішення комісії з розгляду випадків булінгу (цькування), яка кваліфікувала випадок як булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії носять систематичний характер, директор школи:

- повідомляє уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України (ювенальна поліція) та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти;

- забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування) (далі – Заходи).

2.  Заходи здійснюються заступником директора з виховної роботи, педагогом-організатором, практичним психологом та соціальним педагогом школи та затверджуються директором закладу.

3. З метою виконання Заходів можна запроваджувати консультаційні години у практичного психолога, створювати скриньки довіри, оприлюднювати телефони довіри.

Відповідальність осіб причетних до булінгу (цькування)

1. Відповідальність за булінг (цькування) встановлена статтею 173 п.4 Кодексу України про адміністративні правопорушення такого змісту:

«Стаття 173 п.4» . Булінг (цькування) учасника освітнього процесу.

Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого, - тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, -тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

   Діяння, передбачене частиною другою цієї статті, вчинене малолітньою або неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Неповідомлення директором закладу уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу – тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до двадцяти процентів заробітку.

Розділ IV

АЛГОРИТМ ЩОДО ПОПЕРЕДЖЕННЯ БУЛІНГУ

1. Ознайомлення учасників освітнього  процесу з нормативно- правовою базою та регулюючими документами щодо превенції проблеми насилля в освітньому середовищі.

2. Проведення зустрічей, круглих столів, семінарів, тренінгів із залученням  представників  правоохоронних органів, служб соціального захисту, медичних установ та інших зацікавлених організацій.

3. Запровадження програми правових знань у формі гурткової, факультативної роботи.

4. Створення інформаційних куточків для учнів із переліком організацій, до яких можна звернутися у ситуації насилля та правопорушень.

5. Ознайомлення учителів і дітей з інформацією про прояви насильства та його наслідки.

6. Батьківські збори –це форма організації спільної діяльності батьків, учителів, практичного психолога та соціального педагога, яка передбачає їх спілкування з метою обговорення актуальних питань  навчання і виховання, ухвалення рішень.

7. Консультації - форма роботи з батьками, яка передбачає надання фахівцями психологічної служби допомоги батькам із різних проблем родинного виховання.

8. Для успішного запобігання та протидії насильству треба проводити заняття з навчання навичок ефективного спілкування та мирного розв’язання конфліктів.

Розділ V

МОНІТОРИНГ

Моніторинг  за реалізацією антибулінгової політики

1. Директором  школи призначається уповноважена за реалізацію антибулінгової політики особа – соціальний педагог.

2. Призначена особа відповідає за реалізацією антибулінгової політики, реагування на будь-які сигнали щодо його порушення, а також за внесення пропозицій стосовно внесення змін до антибулінгової політики.

3. Кожні півроку повинена проводитися загальний моніторинг рівня виконання вимог антибулінгової політики працівниками школи

4. Зразок анкети для проведення моніторингу наведено в Додатку .

5. Під час проведення такого загального моніторингу працівники школи можуть подавати пропозиції стосовно внесення змін до антибулінгової політики та повідомляти про порушення її вимог на території школи.

6. На основі результатів анкет працівників відповідальна особа    має підготувати звіт та передати його директору закладу.

Враховуючи результати моніторингу, директор закладу повинен внести необхідні зміни до  антибулінгової політики та повідомити про них працівників школи.  

Функціональні обов’язки відповідального за

моніторинг дотримання положень

1. Отримання повідомлень про ризики для дітей і реагування на них;

2. Проведення не рідше ніж один раз на рік загального моніторингу рівня виконання вимог антибулінгової політики та реагування на будь-які сигнали щодо його порушення. Для цього можна використовувати метод анкетування, опитування тощо (зразок додається). Під час проведення такого загального моніторингу працівники школи мають змогу подавати пропозиції щодо внесення змін до антибулінгової політики та повідомляти про порушення її вимог на території закладу;

3. Консультування працівників школи щодо конкретних випадків порушення безпеки дитини;

4. Роз’яснення у разі потреби батькам, дітям положень політики, надання інформації щодо її змін;

5. Інформування (у разі потреби) про випадки порушення безпеки дитини (ризики, загрози, насильство) компетентних установ, таких як поліція, соціальні служби.

Показники виконання вимог антибулінгової політики

Полонської загальноосвітної школи І-ІІІ ступенів №2.

1. У закладі запроваджено реалізацію антибулінгової політики, яка містить принципи захисту дітей від насильства.

2. Стратегія і відповідні принципи захисту дітей дотримуються всіма працівниками закладу.

3.  Стратегія визначає такі питання:

• порядок повідомлення та втручання, де поетапно зазначено, що слід робити, коли дитина стала жертвою насильства або її безпеці загрожують незнайомі люди, члени родини чи працівники закладу;

• правила захисту особистих даних, які визначають методи збереження та поширення інформації про дітей;

• правила захисту зображень дітей, які визначають, як можна знімати дітей на фото або відео та поширювати їх зображення;

• правила доступу дітей до мережі Інтернет і їх захисту від шкідливих матеріалів, розміщених у ній, включно з призначенням особи або осіб, відповідальних за нагляд за безпечним використанням комп’ютерної мережі.

• принципи безпечних відносин між працівниками закладу та дітьми, включно з повним описом поведінки, яка є неприйнятною при спілкуванні з дітьми.

4.Документ про антибулінгову політику було затверджено у школі рішенням педагогічної ради 30.08.2019 року, протокол № 11.

Полонська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 

здійснює нагляд за своїми працівниками для запобігання насильства проти дітей.

1. Прийняття на роботу нових працівників із перевіркою їх біографічних даних, характеристик і придатності для роботи з дітьми.

2. У випадках, коли виникають підозри щодо можливих загроз безпеці дітей або застосування насильства проти дітей педагогічними працівниками, у закладі завжди дотримуються вимог, зазначених у антибулінговій політиці.

Заклад проводить навчання своїх працівників

з питань захисту дітей від насильства та надання їм допомоги в небезпечних ситуаціях.

1. Усі працівники закладу ознайомлені з антибулінговою політикою.

2. Усі працівники закладу знають, як розпізнати чинники ризику й ознаки насильства проти дітей, а також правові аспекти захисту дітей (обов’язковість втручання для залучення правоохоронної системи).

3. Класні керівники пройшли навчання з питань запобігання випадкам знущань над однолітками серед дітей і реагування на них.

5. Працівники школи мають доступ до інформації про можливість отримання допомоги у випадках, коли підозрюється застосування насильства проти дітей, разом із контактними даними місцевих установ, які працюють в області захисту дітей і надають допомогу в надзвичайних ситуаціях (поліція, суд із сімейних питань, кризовий центр, центр соціальних послуг, медичні центри).

Школа проводить навчання батьків з питань виховання без застосування насильства та захисту дітей від насильства.

Виконання вимог  означає:

1. На  вебсайті школи   для батьків є вся необхідна інформація з таких питань:

• виховання дітей без застосування насильства;

• захист дітей від насильства та зловживань, загрози для дітей у мережі Інтернет;

• можливості для вдосконалення навичок виховання;

• контактні дані установ, які надають допомогу в складних ситуаціях. 

2. Усі батьки ознайомилися  з антибулінговою політикою. 

Показники виконання вимог стандарту:

• кількість батьків, ознайомлених з антібулінговою політикою

У школі дітей навчають, які права вони мають і як вони можуть захистити себе від насильства.

1. У школі на годинах спілкування організовано заняття для дітей з питань прав дитини та захисту від насильства і зловживань (також у мережі Інтернет).

2. Діти знають, до кого вони мають звертатися за порадами та допомогою у випадках насильства і зловживань.

3. У школі є електронні навчальні матеріали для дітей (книги, брошури, листівки) з питань прав дитини, захисту від ризиків насильства та зловживань, правил безпечної поведінки в мережі Інтернет.

4. Діти мають доступ до інформації про права дитини та можливості отримання допомоги в складних ситуаціях, зокрема про безкоштовні гарячі лінії для дітей і молоді на сайті закладу.

Школа проводить моніторинг своєї діяльності та регулярно перевіряє її на відповідність прийнятим стандартам захисту дітей.

1. Прийняті правила та процедури для захисту дітей переглядаються щонайменше один раз на рік.

2. У рамках проведення контролю за дотриманням правил і процедур для захисту дітей у школі проводяться консультації з дітьми та їхніми батьками (опікунами).

3. Щорічно готується внутрішній звіт про виконання у закладі антибулінгової політики.

Заключні положення

1. Документ з антибулінгової політики розміщено на сайті закладу освіти і вводиться в дію з моменту його прийняття.

Додаток  

Анкета «Моніторинг дотримання положень антибулінгової політики у закладі»

Порядок подання

та розгляду звернень про випадки булінгу в закладі,

їх батьків (опікунів)

1.якщо педагог або інший працівник закладу став свідком булінгу, він інформує директора школи у письмовій формі незалежно від того, поскаржилась йому жертва булінгу чи ні; або ж аналогічно після отримання звернення дитини.

2. Учасником освітнього процесу (учні, вчителі, батьки) на ім’я директора школи подається заява, де вказується інформація щодо джерела її отримання:

• Постраждалий чи свідок булінгу (цькування);

• Підозра про вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками.

• Достовірна інформація від інших осіб;

• Як довго триває;

• Одноразовий конфлікт чи відповідачі дії носили систематичний характер.

3. Відповідно такої заяви директор школи видає рішення проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб.

4. Директором школи пишеться наказ про створення Комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) за участі педагогічних працівників психолога та соціального педагога школи, батьків потерпілого та булера, директора та інших зацікавлених осіб.

5. Розглянувши письмову заяву, директор школи скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цкування) і окреслює подальші дії.

6. Комісія протягом однієї доби проводить розслідування, з’ясовує всі обставини цькування та приймає відповідне рішення.

7. за умови визнання Комісією результатів розслідування фактів булінгу (цькування), директор школи протягом однієї доби повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України (ювенальну поліцію), Службу у справах дітей.

8. Рішення Комісії з розгляду випадків булінгу реєструється в окремому журналі з оригіналами підписів усіх її членів.

9. у разі не визначення Комісією факту булінгу (цькування) і незгоди з результатами рішення потерпілим  (його представником), директор школи рекомендує звернутись постраждалому (його представнику) із заявою до органів Національної поліції України.

10. За будь-якого рішення Комісії з розгляду питань випадків булінгу (цькування), директор школи забезпечує психологічну підтримку усіх учасників відповідного процесу.

Зразок

Директору 

Кашперівської  ЗОШ І-ІІІ ступенів 

Лапець В.А.

 (від кого заява, прізвище, ім’я, по батькові) 

проживає за адресою 

контактний телефон 

Заява

Прошу Вас розглянути ситуацію, що склалася між (статус, прізвище та ім’я)